Як працювати над навчальним проектом

Як працювати над навчальним проектом

 ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ ПРИ ВИБОРІ ТЕМАТИКИ ПРОЕКТУ:

-         програмовий матеріал;

-         події у світі;

-         місцеві події;

-         історія регіону, в якому живуть діти.

Організовуючи проектну діяльність у початковій школі, вчитель має враховувати вікові і психолого-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку. Дитина молодшого шкільного віку має невеликий життєвий досвід, тому і коло соціально значущих проблем, з якими вона могла зустрітися вузьке і уявлення її про такі проблеми малодиференційовані, однопланові. Разом з тим, проблема проекту, яку ми пропонуємо молодшому школяру, має бути соціально детермінованою та знайомою і цікавою для нього. Тому теми дитячих проектних робіт краще вибирати із змісту навчальних предметів або із близьких до них галузей.

                                             Учителю на замітку

Отже, забезпечити мотивацію включення молодших школярів в самостійну роботу над проектом можна за умови, коли  проблема проекту відповідає пізнавальним інтересам учнів і знаходиться в зоні їхнього найближчого розвитку.

Звичайно, з віком дитини буде розширюватися і коло тем для проектів.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

Плануючи тематику проекту, подумайте, чи:

·           тема вибрана у відповідь на питання дітей?

·           зможуть діти досягти успіху при виконанні проекту?

·           заохочує проект творче мислення, уяву?

·           засвоять діти основні навички?

·           зможуть діти краще зрозуміти предмети, явища навколишнього світу?

·          відповідає проект спробам дітей самостійно осмислити та зрозуміти нову інформацію?

  ВИМОГИ ДО НАВЧАЛЬНОГО ПРОЕКТУ:

1.       Метою роботи над проектом є розв’язання конкретної, соціально-значущої проблеми – дослідницької, інформаційної, практичної.

2.       Виконання роботи завжди починається з проектування, планування самого проекту.

3.       Обов’язкова умова кожного проекту – дослідницька робота, яка полягає у пошуку інформації, яка потім обробляється і представляється учасникам проектної групи.

4.       Кінцевим результатом роботи над проектом є продукт, створений учасниками проектної групи в ході вирішення поставленої проблеми.

5.       Завершальним етапом проекту має стати презентація продукту.

                                                 Учителю на замітку

Таким чином, проект – це „п’ять П”: проблема – планування – пошук інформації – продукт – презентація. Шоста „П” проекту – це його портфоліо, тобто папка, у якій зібрані всі робочі матеріали.

Етапи і зміст проектної роботи

1.       Пошуковий: визначення теми та мети проекту, пошук та аналіз проблеми, висування гіпотези, обговорення методів дослідження.

2.       Аналітичний: аналіз вхідної інформації, пошук оптимального способу досягнення мети проекту, побудова алгоритму діяльності, покрокове планування роботи.

3.       Практичний: виконання запланованих кроків.

4.       Презентаційний: оформлення кінцевих результатів, підготовка та проведення презентації, „захист” проекту.

5.       Контрольний: аналіз результатів, коригування, оцінка якості проекту.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

Перш ніж планувати певний проект, дайте відповідь на три головні запитання: 

ü       Які навчальні завдання ви ставите?

ü       Якими знаннями повинні оволодіти  діти?

ü       На яких уміннях ви збираєтеся концентрувати увагу?

 Відповіді на ці запитання допоможуть вам визначити мету і завдання даного проекту.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ РОБІТ, ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ НАВЧАЛЬНИХ ПРОЕКТІВ:

-       групове обговорення, “мозкова атака”, “круглий стіл”;

-       самостійна робота учнів;

-       консультації з керівником проекту;

-       консультації з експертами;

-       екскурсії;

-       лабораторна робота;

-       творчий звіт, „захист” проекту.

Характерні ознаки методу проектів:

-       наявність певної значущої для учнів проблеми;

-       вихідний момент -  інтереси дітей;

-       домінування принципу  самостійності у діяльності учнів;

-       використання різноманітних форм діяльності учнів: індивідуальна, парна, групова;

-       зв’язок теорії з практикою;  

-       зв’язок з реальним життям;

-       забезпечення  максимальної  пізнавальної  активності учнів;

-       розвиток творчих навичок учнів, критичного мислення, вмінь самостійно шукати інформацію;

-       використання різноманітних методів, засобів навчання;

-       здійснення  монопредметних, міжпредметних  та надпредметних зв’язків;

-       інтегрування знань, умінь з різних галузей науки і мистецтва;

-       створення матеріалів, які є різними за змістом і формою, але готові до застосування на практиці;

-       із об’єктів навчання учні перетворюються на суб’єктів навчання;

-       включає в себе елементи особистісно-орієнтованого навчання, педагогіки співробітництва, діяльнісного підходу у навчанні;

-       є однією із сучасних форм  особистісно   орієнтованого навчання.

                                            Учителю на замітку

Гуманізм, увага та повага до особистості учня, позитивні почуття, думки, спрямовані не тільки на навчання, але і на розвиток особистості учня – важлива риса проектного підходу.

Професійна позиція учителя

-       із носія готових знань перетворюється в організатора пізнавальної, пошукової діяльності учнів;

-       переорієнтовує свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності учнів;

-       стає організатором пошукової, дослідницької, творчої діяльності учнів;

-       виступає у ролі організатора, консультанта, ведучого дискусії;

-       стає демократичним, рівноправним партнером учнів.

Структура діяльності учителя і учнів під час роботи

над навчальним проектом

№	Етапи діяльності	Учні	Учитель	Способи організації взаємодії
1	Підготовка. Визначення теми та мети проекту	Обговорення пошук інформації	Розповідає про задум, мотивує, допомагає у визначенні завдань	Навчальний діалог
2	Планування	Формулюють завдання, обговорюють їх	Коригує, пропонує ідеї, висуває пропозиції	Навчальний діалог
3	Прийняття рішень	Обирають оптимальний варіант	Спостерігає, непрямо керує діяльністю	Ситуація вільного вибору, дискусія
4	Збір інформації	Збирають інформацію	Спостерігає, непрямо керує діяльністю	Ситуація вільного вибору
5	Аналіз інформації, формулювання висновків	Аналізують інформацію, готують вироби	Спостерігає, коригує, радить	Ситуація вільного вибору, навчальний діалог
6	Захист проектів, колективний аналіз	Презентують проекти, обговорюють разом з учителем, оцінюють зусилля, використані можливості, творчий підхід	Обговорює разом з дітьми	Навчальний діалог

Вступ

Формування та розвиток у дітей ключових компетентностей стало основним завданням початку XXI століття. Ця проблема набуває актуальності у зв'язку з тим, що сучасний світ характеризується стрімким соціальним, технологічним і політичним розвитком, який потребує від людини здатності робити духовно-моральний вибір, мобільності та відповідальності у прийнятті рішень, вміння ефективно спілкуватися та бути успішним.

Визначення

Визначаючи сутність поняття «навчальний проект», слід зазначити, що воно вперше з'явилось у XVII—XVIII століттях і служило синонімом словам «експеримент» у природничих науках і «розгляд справ» у юриспруденції. Пізніше, у XIX столітті були визначені ще дві моделі проектів, які використовуються і сьогодні. Перша, давніша, модель Вудворта передбачає, що учні спочатку вивчають матеріал, набувають знань та навиків, які в подальшому знадобляться для конструювання проектів. Друга, сучасніша, модель Ричардса передбачає «занурення» в проблему, її фундаментальне дослідження [4, 12].

Структура різних типів проектів

І. За методом або видом діяльності яка домінує в проектом

1. Дослідницькі проекти Потребують чітко продуманої структури, визначеної мети, актуальності проекту для всіх учасників, соціальної значимості, продуманих методів роботи.

2. Творчі проекти Зазвичай не мають чітко продуманої структури, вона розвивається, підпорядковуючись інтересам учасників проекту Оформлені результати можуть бути у вигляді збірника, сценарію, програми свята тощо.

3. Ігрові проекти Структура таких проектів залишається відкритою до їхнього закінчення Учасники беруть на себе певні ролі Результати можуть визначатися на початку проекту або до його завершення Наявним високий ступінь творчості.

4. Інформаційні проекти Спрямовані на збір інформації, її аналіз та узагальнення фактів Потребують чіткої структури, можливостей систематичної корекції під час проектної діяльності.

До обов'язкових структурних елементів належатимуть: • мета проекту-результат (стаття, реферат, доповідь, відеоматеріали тощо); • предмет інформаційного пошуку — поетапність пошуку з визначенням результатів-аналітична робота над зібраними фактами — висновки — корекція, у разі потреби подальший пошук інформації -аналіз нових даних -висновки — оформлення результатів.

5. Практично орієнтовані Відзначаються чітко визначеним із самого початку результатом діяльності учасників проекту, який зорієнтований на соціальні інтереси самих учасників роботи (газета, документ, відеофільм, спектакль, програма дій, проект закону, довідковий матеріал тощо) Потребують продуманої структури, навіть сценарію діяльності учасників із визначенням функції кожного Дуже важливо добре організувати координаційну роботу через обговорення, корекцію спільних дій, презентацію отриманих результатів та можливих способів використання їх на практиці, зовнішню оцінку проекту.

ІІ. За змістовим аспектом проекту

1. Літературно-творчі. Поширений тип спільних проектів.

2. Природничо-наукові. Зазвичай мають чітко окреслене дослідницьке завдання (наприклад, дослідити стан довкілля певної місцевості).

3. Екологічні проекти. Здебільшого потребують використання дослідницьких, наукових методів, інтегрованих знань із різних галузей.

4. Мовні (лінгвістичні). Навчальні проекти, спрямовані на оволодіння мовним матеріалом, формування певних мовленнєвих навичок та вмінь: лінгвістичні, спрямовані на вивчення мовних особливостей, мовних реалій, фольклору; філологічні, передбачають вивчення етимонології слів, літературні дослідження тощо).

5. Культурологічні. Мають зв'язок з історією та традиціями різних країн За змістом можуть бути історико-географічними, етнографічними, політичними, мистецтвознавчими, економічними.

6. Рольово-ігрові За змістом можуть бути уявними мандрівками; імітаційно-діловими, які моделюють професійні та комунікативні ситуації; драматизація, соціальні імітації.

7. Спортивні.

8. Географічні.

9. Історичні.

10. Музичні.

Вимоги до організації проекту

1.Наявність значущої в дослідницькому плані проблеми, що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку.

2.Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів.

3.Самостійна діяльність учнів Вона може бути груповою, парною чи індивідуальною.

4.Визначення кінцевих цілей спільних чи індивідуальних проектів.

5.Визначення базових знань із різних галузей, необхідних для роботи над проектом.

6.Структурування змістовної частини проекту із зазначенням поетапних результатів).

7.Використання дослідницьких методів.

8.Результати виконаних проектів повинні бути матеріальними, тобто оформленими у визначений спосіб (презентація, щоденник мандрівника